Індустріальний район. Дитячий садок № 387

 







Консультпункт

Як виховати потребу бути охайним

 
Зазвичай непосидюча й активна дитина дошкільного віку через силу може всидіти на одному місці, поки мама зачісує її волосся чи обстригає нігті, не любить мити голову, зуби чистить поспіхом та й то лише після кількаразового нагадування дорослих. А як нелегко дитині прокидатися рано-вранці та, збираючись до дитсадка, самостійно вдягатися. Треба пам'ятати, що вдягати за чим, вміти застебнути гудзики, зав'язати шнурки тощо.
Дитина не бажає докладати зусиль, перекладає дії з догляду до собою на маму чи тата, і батьки й самі за появи в дитини навіть найменших труднощів поспішають прийти на допомогу. Звісно, мамі набагато простіше і швидше самій умити дитину, одягнути 'її, аніж чекати, доки дитина це робитиме повільно й незграбно. Та при цьому варто розуміти, що в такий спосіб вона формує в дитини пасивну позицію, гальмує розвиток у неї самостійності та культурно-гігієнічних навичок. Відтак дитина приходить до дитячого садка й безпорадно просить педагогів: «допомо­жіть», «застебніть», «одягніть».
Тож замість того, щоб робити за дитину абсолютно все, попіклуйтеся про те, щоб забезпечити вдома умови, сприятливі для формуван­ня в дитини культурно-гігієнічних навичок. По­всякчас повторюйте разом з дитиною ті чи ті дії, допоки навички остаточно не сформуються.
Що має вміти дитина на різних вікових етапах дошкільного віку?
Передусім з'ясуймо послідовність форму­вання в дитини дошкільного віку культурно- гігієнічних умінь та навичок, на яку доцільно орієнтуватися. Так, уже на другому році жит­тя діти мають вміти підставляти руки під стру­мінь води в умивальнику, змивати мильну піну з рук, витиратися рушником, пити з чашки, їсти ложкою, користуватися серветкою, носо­вичком тощо. Трирічні діти вже мають їсти са­мостійно й акуратно, ретельно пережовувати їжу, правильно тримати ложку, самостійно під­гортати рукави перед умиванням, користувати­ся милом, умиватися, витирати обличчя руш­ником. Дітей молодшого дошкільного віку слід навчати користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою, ножем), серветкою, їсти акуратно, полоскати рот після їжі, правиль­но чистити зуби, зачісуватися, дотримуватися правил користування предметами особистої гігієни. Діти старшого дошкільного віку вже в змозі самостійно контролювати дотримання особистої гігієни, культурно поводитися за сто­лом тощо.
Як заохочувати дитину до самостійності в догляді за собою?
·        До активності та самостійних дій із догля­ду за собою дитину значною мірою заохочує сприятлива організація умов для проведення гі­гієнічних процедур. Тож поставте поруч з умивальником низень­кий стільчик, стоячи на якому дитині буде зруч­но дістати руками до крана;
·        прикріпіть ручку-тримач до стіни над ванною, щоб дитина могла триматися за неї обома руками під час підмивання, миття ніг, прийняття гігієнічного душу;
·        покладіть поруч з ванною килимок, щоб дитина не послизнулася.
Обов'язково придбайте дитині її особисті предмети гігієни: рушники, гребінець для розчісування волосся, зубну щітку, дитяче мило, мочалку тощо. Дайте дитині змогу самостійно їх обирати в магазині. Зазвичай дітям до вподо­би речі яскравих кольорів, із цікавими візерун­ками чи зображеннями улюблених персонажів із мультфільмів.
Усі предмети особистої гігієни для дитини слід добирати з урахуванням її вікових можливостей та антропологічних особливостей. Ска­жімо, розмір бруска мила має відповідати розміру дитячої руки, на рушнику обов'язково має бути петелька, щоб дитина одним рухом могла зняти й повісити його, стаканчики для зубної щітки мають бути стійкими, зручними і безпеч­ними; гребінець слід добирати з тупими зубчи­ками, щоб не пошкодити ніжну шкіру дитини.
Що потрібно пам'ятати батькам, привчаючи дитину до охайності?
Працюючи над формуванням у дитини певних культурно-гігієнічних навичок, пам'я­тайте кілька важливих правил:
поспіх і нетерплячість дорослих приглу­шують ініціативу дитини, її бажання бути самостійною;
у процесі спілкування з дитиною яко­мога частіше висловлюйте позитивне ставлен­ня до чистоти, охайності;
організовуйте режимні моменти ціка­во — тоді дитина залюбки виконуватиме певні дії. Під час гігієнічних процедур, скажімо, роз­повідайте дитині коротенькі дидактичні вірши­ки, беріть із собою до ванної кімнати улюблену іграшку дитини, яка теж хоче бути охайною;
заохочуйте будь-які дитячі прояви са­мостійності, навіть найнезграбніші у жодному разі не критикуйте дитину, лише хваліть;
не залишайте дитину без нагляду навіть тоді, коли вона навчиться самостійно викону­вати ту чи ту гігієнічну процедуру.
Не сподівайтеся на те, що дитина навчить­ся всього й одразу. У трирічному віці вона вмиє обличчя лише за умови, що дорослий стояти­ме «над душею». У чотири роки — зробить те саме, якщо ви нагадаєте, що вмиватися й чис­тити зуби необхідно кожній людині. Крім цьо­го, дитина неодмінно чекатиме, що ви похвали­те її за правильність виконання дії. Прагнення заслужити похвалу є саме тим стимулом, що спонукає дитину дошкільного віку до самостій­ного догляду за собою. І лише потім, коли ви сформуєте в дитини усвідомлення того, що за кожною дією стоїть правило, коли вона засво­їть певну норму, тоді вже самостійно вирушить до ванної кімнати. Адже відчує потребу бути охайною, підтримувати тіло в чистоті.
Тож для формування в дитини будь-якої стійкої культурно-гігієнічної навички знадоб­ляться не лише тривалий час і ваше терпіння, а й підтримка в дитини позитивних емоцій від самостійного виконання тих чи тих гігієнічних процедур. Ну і, звісно, — будьте хорошим прикладом для своєї дитини!
 

 

Як виховати любов до книжки?

 

Щоб підготувати людину духовно до самостійного

                                           життя, треба ввести її у світ книжок.

В. Сухомлинський

 

Із-поміж багатьох засобів розвитку мовлення, які допомагають формувати у дитини комунікативну компетенцію, важливе значення має дитяча художня література. На жаль, нині інформаційно-комунікаційні технології поступово витісняють книгу з нашого життя.   її замінюють телевізор, відеофільми та інтернет.

Поза всяким сумнівом: батьки полегшать собі спілкування з дитиною у майбутньому, коли більше приділятимуть уваги малюкові з перших днів його життя. Сьогодні деякі майбутні мами починають читати книги своїм дітям ще до їх народження та інтуїтивно відчувають сприятливу дію від такого способу спілкування з малюком. На питання, коли почати прищеплювати любов до книжки, вони відповідають: щойно дізнаєтесь про свою вагітність. Наукою доведено, що вже в сім місяців внутрішньоутробного розвитку дитинка „чує”, коли до неї звертаються. Чому б не почати читати малюкові казки чи вірші? Це допоможе мамі поринути у добрий, казковий світ дитинства, який заспокоїть її, налаштує на позитивні емоції. Татові теж не слід уникати таких читань, бо дітки краще чують чоловічий голос, ніж жіночий.

Книжки для найменших мають бути з твердими сторінками (адже їх можна пробувати вкусити). Є навіть книжки, з якими можна плавати у ванні! Перші читання потрібно починати з простих пояснень і запитань: „Це киця, козлик, зайчик. Киця - біла, пухнаста, зайчик - сіренький, у нього великі вушка. У коника довгий хвіст” і тому подібне.

Для дитини в дитинстві головне - гра. Вона ще не розуміє, як їй робити що-небудь для своєї користі. Їй просто подобається веселитися, стрибати, бігати, тобто гратися, адже саме так вона пізнає світ. Тому, якщо батьки хочуть чомусь навчити дитину, розвинути у ній творчі здібності, то не потрібно її примушувати, цим тільки можна вразити психіку дитини. Гра виконує не тільки розважальну, а й пізнавальну роль, тому з дітьми потрібно гратися. Вони цікавляться буквально всім, і їх легко буде спонукати, наприклад, до читання.

Читати краще з дитиною, починаючи із цікавих віршів-забавлянок, невеликих пісеньок, смішинок, казок. Тут допоможуть і стануть друзями книги з віршами дитячих письменників О.Олеся, М.Пригари. Вірші, пісеньки швидко запам'ятовуються, розвивають мову, пам'ять. Бажано також „обігрувати” вірші, тобто промовляти і в той же час виконувати різні дії, про які йде мова у вірші („Сорока-ворона”, казка „Коза-дереза”, „Вовк і семеро козенят” і ін.). Дітям це дуже подобається, до того ж надалі вони починають складати вже свої невеликі вірші.

Потім можна поступово перейти до читання більших казок. Згадайте, хто в дитинстві не читав українських народних казок, казок народів світу? Вони завжди актуальні й цікаві малюкам. Сьогодні з'явилося багато нових авторів. Але вибрати щось справді варте уваги дуже тяжко. Найкраще звертатися до творів відомих авторів у світі дитячої літератури.

Пізніше можна перейти до серйозніших творів. Читати потрібно разом з дитиною, спочатку їй, а потім - вона. І так, непомітно для себе, дитина заохотиться до читання.

Можна робити ще таким чином: перевернути книгу та вигадувати свої казки. Батьки, гадаю, будуть приємно здивовані, коли помітять, що дитина, тільки навчившись писати, починає вписувати у заведений блокнотик придумані нею невеликі розповіді.

Поряд з ящиком із улюбленими іграшками варто прибити полицю для книжок. Нехай дитина самостійно поскладає на неї свої улюблені казки. За бажанням юного читача, там можуть поміститися і сміливий Котигорошко, і Курочка-ряба, і Карлсон, і кумедне звірятко Муммі-Троль зі своєю компанією, і надсучасний малий чарівник Гаррі Поттер.

У наш час усе важче відірвати дитину від телевізора чи комп'ютера. Якщо у неї є улюблені кіно, мультфільми, варто придбати книжку, на основі якої їх створено. „Знаєш, у цій книжці є стільки цікавого, чого немає у фільмі. Хочеш дізнатися, що саме?” - приблизно так ще можна заохотити малюка або вже першокласника до читання.

Варто влаштовувати день або вечір без телевізора, а замість того, щоб дивитися чергову серію нескінченного серіалу, посидіти з дитиною і почитати разом, обговорити книгу: які герої добрі, а які погані, на кого хочеться бути схожим? Та хіба мало виникне запитань?

Батьки повинні читати й самі. Якщо вони говорять про важливість читання, але при цьому самі не мають у цьому потреби, то діти відчують фальш і також втратять будь-який інтерес до читання. Психологи вважають, що мама і тато, які люблять читати, можуть краще вплинути на інтелектуальний розвиток своїх дітей. Поза сумнівом, діти, які люблять читати, більше можуть узяти з навчального процесу в школі, а потім і у вищому навчальному закладі. Внаслідок цього такий простий навик, як читання, може вплинути на вибір дитиною професії, на її роботу і місце у цьому світі. Звичайно, чим старша дитина, тим важче її зацікавити чим-небудь. Дуже важливо спілкуватися з нею, цікавитися її внутрішнім світом і таким чином разом із нею підбирати книжки, які зацікавлять її, та в яких вона, можливо, знаходитиме відповіді на багато питань, що хвилюють.

Бажано разом з дитиною читати та аналізувати літературні твори, що вивчаються у школі. Батьки мають бути прикладом для дітей. І, зрештою, якщо дитина і не стане завзятим читачем, у неї все-таки сформується позитивне ставлення до читання, пошана до книги як літературної творчості. А це вже добре.

Завжди необхідно пам'ятати, що примушувати дитину читати не варто, це відштовхує її. Не варто намагатися втілити в дитині нездійснені мрії свого дитинства. Кожен іде своїм шляхом, і в кожного є таланти у тій чи іншій галузі. Важливо вчасно помітити їх у дітей та намагатися зробити все можливе для того, щоб розвинути ці здібності.

Виховуємо раціонального споживача

 

Виховання інтересу до праці і бажання працювати починається в молодшому дошкільному віці. Однак діти цієї вікової щаблі ще малі, щоб їх відношення до справи, людям було досить ясним і стійким.

У дітей 5-6 років вже можливо і необхідно виховувати усвідомлене позитивне ставлення до праці. Це складе фундамент їх морального розвитку, основу для подальшої активної участі у житті та праці дорослих. Виконання певних посильних трудових обов'язків сприяє вихованню у дитини почуття відповідальності, доброзичливості, чуйності. Для формування всіх цих якостей в сім'ї є найсприятливіші умови. Тут всі справи і турботи загальні. Спільний з батьками або іншими членами сім'ї праця спонукає дитину допомагати один одному, робити що - то для всіх. Таким чином, у неї закладаються основи моральних якостей, необхідних для життя в суспільстві.

        У сім'ї діти постійно бачать, що батьки роблять: готують їжу, прибирають квартиру, перуть білизну, шиють. Спостереження за тим, як виконують дорослі ці повсякденні справи, поступово допомагає дитині зрозуміти їх значимість і ставлення батьків до праці: мама прийшла з роботи втомлена, але повинна готувати вечерю для всіх, тато йде в магазин за продуктами. Слід пам'ятати, що дитячі спостереження можуть мати споглядальний характер. Щоб приклад членів сім'ї став для дитини керівництвом до дії, дорослі можуть супроводжувати свою роботу поясненнями. Це зазвичай привертає до себе увагу дітей, вони задають питання, намагаються допомогти батькам. Так, поступово дитину залучають до спільної з дорослими праці.
          Для правильного трудового виховання велике значення має відношення дорослих до своїх обов'язків по дому, особливо до своєї основної роботи. В якому настрої вони приходять з роботи в сім'ю, які ведуть розмови про своє задоволення проведеним трудовим днем - все це має пряме відношення до формування у дітей інтересу до праці, бажання, прагнення трудитися.

Батькам потрібно пам'ятати, що позитивне емоційне ставлення до праці закладає основи працелюбства - складної властивості особистості. Щоб дитина полюбила працю, необхідно зробити її ефективною, успішною, яка постійно ускладнюється за змістом і формою організації.


         Необхідно пам'ятати батькам і про важливість ознайомлення дитини з їх працею на виробництві, про те, що вони роблять і яку користь приносять людям; наприклад, мама - лікар, вона лікує хворих; тато - педагог, він навчає дітей.
 

         На прикладі праці дорослих у дитини виховується повага до праці всіх людей. Навколишня дійсність має для цього великі можливості. Гуляючи з дитиною, потрібно навчити її кидати сміття тільки в урну, крім того, звернути увагу на те, як чисто вимити вулиці. Малюкові буде цікаво дізнатися, що за чистотою вулиць стежить двірник. Чиста вулиця - результат його праці. Двірник встає раніше за всіх і, коли хлопці йдуть до школи, в дитячий сад, вже кінчає свою роботу.

           Купуючи хліб. Робочі хліб заводу працювали всю ніч, а шофер встиг привезти його в магазин, хліб вантажили вантажники, а продавці склали його на полиці в торговому залі. Розширити уявлення дитини про працю дорослих допоможуть твори художньої літератури, ілюстрації, картини.

       В сім'ї дитини залучають до повсякденної участі в побутовій праці.
Інтерес дітей до праці значно підвищується, якщо її корисність очевидна для оточуючих.

       Доручення, що надаються дітям, повинні бути цікавими та привабливими за формою виконання. Якщо ж вони будуються лише на розпорядженнях: «Подай!», «Потримай!», «Піднеси!», то це відбиває у дитини бажання трудитися. Тому дорослий, скажімо, столярничая, не тільки просить принести який-небудь інструмент, але і вчить дитину, як ним користуватися.

     Доручаючи дітям ту чи іншу справу, дорослі повинні враховувати її вікові можливості. Якщо завдання посильні, малюк виконує їх з цікавістю.

Для того, щоб діти могли оволодіти правильними прийомами виконання того чи іншого виду роботи, щоб вони охоче працювали, необхідно мати відповідний інвентар.

Спільна праця зближує дитину і батьків, сприяє впливу дорослого.
Особливо цінно, якщо батьки зуміють сприяти в процесі роботи розвитку у дітей прагнення до корисної для сім'ї діяльності: зробити щось для молодшого брата, подарунок мамі, товаришу і т.д.

 

Сьогодні вже немає сенсу доводити актуальність економічної підготовки дошкільнят. Усім зрозуміло: в умовах ринкової економіки кожна людина потребує адекватних уявлень про економічні категорії та навичок економічної поведінки. Саме життя поставило перед батьками і педагогами завдання економічної освіти юного покоління, виховання раціонального спо­живача, здатного ощадливо розпоряджатися і власними, і громадськими ресурсами.

Без економічних знань важко уявити собі реалізацію таких завдань Базової програми, як соціалізація дитини, формування у неї цілісної картини світу і, зрештою, життєвої компе­тентності.

 

Споживач — фізична або юридична особа, яка споживає виготовлені іншими суб’єктами товари, а також товари та послуги власного виробництва.

Споживачем людина стає від свого народжен­ня. Саме життя в родині надає дітям можливість опанувати ази відповідної поведінки: вибір та споживання продуктів харчування, різних товарів та послуг, виходячи з їхньої значущості, корис­ності, необхідності. Крім того, малеча починає на практиці засвоювати правила поводження в різних закладах: лікувальних, навчальних, розважальних, торговельних тощо.

Таким чином, виникає об’єктивна необхідність у формуванні основ споживацьких знань, відповідної культури, вироблення навичок розумної споживацької поведінки вже з дошкільного віку.

Вже у старших дошкільнят доречно сформувати такі знання та уявлення:

   про товари та послуги;

   про людей, які виробляють товари та нада­ють послуги;

   про те, яким має бути товар (якісний, корис­ний, безпечний, відповідної ціни);

   про необхідність вдумливо підходити до ви­бору потрібних товарів (промислових і про­довольчих);

   про правила безпечного та бережливого ко­ристування речами;

   про необхідність послуг у житті кожної лю­дини та види послуг, якими користуються сім’я та дитячий садок;

   про гроші;

   про рекламу.

Як керувати трудовою діяльністю дитини.

Дорослий:

1.     Визначає для дитини мета праці і мотивує її.

2.     Показує і пояснює прийоми трудової діяльності, дає поради, висуває вимоги до техніки, якістю виконання, темпу роботи.

3.     Підключає дитини до своєї праці, подає приклад сумлінного ставлення до справи, допомагає порадою, запитанням, надає практичну допомогу в разі затруднения.

4.      Оцінює поведінку дитини, її трудові уміння, зусилля з точки зору якості виконаної роботи, нагадує про цілі, спрямованості праці.

5.     Читає дитині художні твори про працю дорослих, організовує спостереження за трудовою діяльністю в найближчому оточенні, розглядає картини, що відображають працю людей, розмовляє з дитиною (усе це важливо для формування уявлень про суспільну значимість праці людини, виховання поваги до нього.)

Вихованню бажання трудитися допомагають тільки ті впливи, які викликають певні емоції чи переживання, які глибоко зачіпають особистість, її потреби та інтереси. Такими зовнішніми впливами виявляються заохочення дорослого: схвалення, похвала, показ зразків праці дитини близьким, товаришам.

 

 

 

 

 
Картинка 225 из 126108
 

ДИСКРИМІНАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ

Шановні батьки, зверніть будь ласка свою увагу на нашу консультацію, де порушено питання щодо правової освіти дітей та дорослих.
Більшість населення України і уявлення не має про особисті права дітей, Конвенцію ООН про права дитини, інші міжнародні документи цієї спеціалізації, тому дуже легко порушити права дітей, бо історично склалося, що ці права завжди порушувались, до дітей не ставились як до самостійної особистості. На жаль, дуже багато дорослих не вважають за потрібне і зараз визнавати ці права, бо бояться великої відповідальності, а також звикли до старих канонів виховання.
   Дуже часто вони і не замислюються, що своїми вчинками дискримінують права дитини, тому і дітям і дорослим буде корисним знати, в яких випадках права дитини порушуються, здійснено насилля, які види насилля бувають тощо.
   Можливо так дорослі зрозуміють усю повноту своєї відповідальності, переглянувши своє ставлення до дітей, а діти зможуть відстояти свої права
Над дитиною здійснено насилля, якщо
·         Їй нанесли побої.
·         Її здоров’ю завдали шкоди.
·         Порушили її статеву недоторканність й статеву свободу.
Дитину залякували, якщо
·         Їй вселяли страх за допомогою дій , жестів поглядів.
·         Використовували для залякування свій зріст, вік.
·         На неї кричали.
·         Їй загрожували насиллям по відношенню до інших (батькам дитини, друзям, тваринам).
До жорстокого ставлення також відноситься використання при цьому громадських інститутів
·         Релігійною організацією.
·         Судом.
·         Міліцією.
·         Школою.
·         Спецшколою для дітей.
·         Притулком.
·         Родичами.
·         Психіатричною лікарнею і т.д.
Над дитиною здійснюють насилля, якщо використовують для цього ізоляцію
·         Контролюють її доступ до спілкування з однолітками, дорослими, братами, сестрами, бабусею, дідусем.
Над дитиною також здійснюють емоційне насилля, якщо
·         ЇЇ принижують, використовують образливі прізвиська.
·         Її використовують як довірену особу.
·         При спілкуванні з дитиною виявляється непослідовність.
·         Дитину соромлять.
·         Дитину використовують як засіб передачі інформації одному з батьків.
Над дитиною здійснено економічне насилля, якщо
·         Не задовольняються її основні потреби.
·         Контролюється його поведінка за допомогою грошей.
·         Дорослими розтрачуються сімейні гроші.
·         Дитина використовується як засіб економічного торгу пр. розлученні батьків.
       До дитини відносяться жорстоко, якщо використовують погрози
·         Погрози кинути її.
·         Погрози самогубства.
·         Погрози нанесення фізичної шкоди собі або родичам.
До дитини дорослі відносяться жорстоко, якщо використовують при цьому свої привілеї
·         Обходяться з дитиною як з підлеглим чи слугою
·         Відмовляються інформувати дитину про рішення, які відносяться безпосередньо до неї, її долі ( про відвідини її батьками, опікунами, тощо).
·         Дитину перебивають під час розмови.
 

 

 

                             

                                             

                     Знахідка, що може вибухнути
                                        (пам’ятка)
Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки - вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. 
Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.
Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів не можна, бо це небезпечно для життя.
Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.
Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!
Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками.
Більш того,не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.
Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.
Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів.
Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це вихователя або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.




 

                             Шановні громадяни!

              Будьте обережні при зануренні в крижану воду
       на Водохреща, не допускайте переохолодження організму!


 У зв’язку з святкуванням Водохреща Господня, 19 січня, Департамент взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної та оборонної роботи і з питань надзвичайних ситуацій звертається із застереженням бути вкрай обережними, перебуваючи поблизу водних об’єктів під час святкування.

 Не виходьте без потреби на лід, не залишайте без нагляду дітей поблизу річки чи ставка, переконайтеся, що лід на який ви виходите, достатньо міцний.

 Дотримуйтесь елементарних правил безпеки поводження на воді, тривале перебування у річці призводить до переохолодження організму, в людини може виникнути судома, припиняється дихання, можлива втрата свідомості.

Обов’язково візьміть з собою теплий одяг, щоб мати змогу після купання обтертися насухо і переодягтись.

Нехай Ваш відпочинок буде радісним, приємним, а головне – безпечним.

 

 

                       

                         

                                     Правила поводження на льоду


Ці заходи дозволять вам знизити ризик від небезпеки на льоду.

Ø Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.

Ø Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

Ø лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);

Ø тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;

Ø обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;

Ø тонкий лід і там, де б`ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;

Ø особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з`єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

Ø Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з`являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.

Ø Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з`ясовувати, наскільки добре ви запам`ятали і засвоїли цю пораду.

Ø Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.

Ø Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п`ять метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.

Безпечним вважається лід: для одного пішоходу - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.

Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.

Якщо лід почав тріщати та з`явилися характерні тріщини - негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера

• Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.

• Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

• Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

• Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов`язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.

• Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

• Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

Пам`ятайте: вирушати на водойми поодинці небезпечно!

 


 


1
2
3
4