Чим зайняти дитину у сховищі? Можна пограти у словесні ігри

Гра «Трилітрова банка»

Це словесна гра для компанії. В ній можуть приймати участь, як діти, так і дорослі.
За допомогою алфавіту вибирається літера: один гравець мовчки в голові перебирає літери алфавіту, а інший його зупиняє. На якій літері зупинив, з тієї починається гра.Всі учасники по черзі називають слова на цю літеру, що позначають предмети, які можна покласти у трилітрову банку. Хто не сказав – вибуває з гри.Наприклад, обрано букву «М». Варіанти слів: молоко, масло, морозиво, мастихін, м’ячик, мак, морква, маска тощо.

Гра «Запитання»

Один гравець ставить запитання – другий має відповісти на нього теж запитанням. Гра триває до того часу, поки хтось не зможе поставити наступне питання. Наприклад: Ти сьогодні робив зарядку? – А чому ти цікавишся? – Хіба це секретна інформація? Тощо.

Гра «П’ять слів»

Обираємо 5 абсолютно не пов’язаних між собою слів. Використовуючи їх, кожен учасник має скласти невелику розповідь.

Гра «Слова»

Дорослий називає будь-яке слово, наступний гравець повинен придумати інше слово, що починається на останню букву першого. Наприклад: ніж – жук – ковбаса – ананас – слон.

Гра «Міста»

Дорослий називає будь-яке місто, наступний гравець повинен придумати інше місто, що починається на останню букву першого. Наприклад: Київ – Валенсія – Ялта – Абу-Дабі.

Гра «Паровозики»

Дорослий говорить будь-яке слово, наприклад, пес. Перший гравець повторює його та додає наступне – пес прокинувся. Далі кожен наступний учасник по черзі додає своє слово, повторюючи попередні. В результаті має вийти ціла розповідь.

Гра «Дзеркало»

Учасники мають загадувати один одному слова в їх «дзеркальному» відображенні. Наприклад: «літс» – стіл, «адов» – вода, «околом»- молоко і т. д.

Гра «Так – ні»

Потрібно вибрати ведучого. Він загадує якесь слово. Гравці мають ставити будь-які запитання, на які можна дати відповідь «так» або «ні», щоб відгадати це слово. Хто перший відгадав слово, той стає ведучим.

Гра «Багато слів»

Обираємо велике слово. З його букв кожен гравець на своєму аркуші має скласти та записати багато коротких слів, або скласти та запам’ятати. Наприклад, гідроелектростанція: дрон, станція, трос, роса, танк, стан, танок, корона, нація і т. п. Перемагає той, хто більше складе слів.

Гра «Крокодил»

У «Крокодил» можна грати як удвох, так і великою компанією. Суть гри – відгадати загадане слово, яке показує інший учасник за допомогою мови тіла.

Для початку потрібно визначити, хто перший буде загадувати і показувати слово. Один гравець загадує якесь слово іншому, щоб решта учасників його не чула. Він повинен пояснити його жестами, не розмовляючи та не видаючи жодних звуків. Решта намагаються його відгадати. Перемагає той учасник, який називає правильний варіант.

Гра «Я загадав»

Потрібно вибрати ведучого. Він має розповісти про загадане слово, не називаючи його. Наприклад: «Блакитне, чисте, прозоре, безхмарне» (небо), «Легкий, круглий, гумовий» (м’яч).

Гра «Рима»

Називаємо чотири випадкові слова, на які шукаємо риму, та вигадуємо коротенькі вірші.

Гра «Складаємо казку»

Кожен учасник має сказати по реченню, щоб скласти казку.

Гра «Асоціації»

Один гравець називає слово, наступний – свою асоціацію на це слово, тобто – перше, що спадає на думку, коли чуєш слово.

Гра «Малюємо картину»

Називаємо слово. Кожен учасник по порядку розповідає, яку картину він бачить, коли вимовляє це слово. Наприклад, ліс. Для одного гравця слово «ліс» означає: велику кількість дерев, де живуть хижі тварини, для іншого – це місце, в якому гуляє сім’я, для третього – це сонячна галявина, на якій ростуть гриби та ягоди.

Гра «Синоніми»

Називаємо слова, та шукаємо до них синоніми.

Гра «Антоніми»

Називаємо слова й шукаємо до них антоніми.

Як ще можна розважити дітей в укритті?

 

1. Слухати аудіо казки.
2. Проходити онлайн-уроки.
3. Розповідати один одному відомі казки та придумувати свої.
4. Дивитись мультфільми на телефоні.
5. Переглядати фотографії на смартфоні.
6. Грати розвиваючі онлайн-ігри.
7. Співати гуртом.
8. Слухати музику.
9. Придумувати різноманітні кричалки.

Рекомендації: як заспокоїти дитину в укритті

 

Дитяча психіка дуже вразлива. Діти дуже чутливі та сприйнятливі. На найтоншому рівні вони відчувають найменші зміни у поведінці батьків чи вчетелів. Навіть якщо дорослий робить вигляд, що все добре, вони сприймають і переймають нашу тривожність. Як правильно пояснити дитині, що зараз війна, що звуки сирен — це знак йти до укриття, щоб убезпечити себе від вибухів, а головне — як їх заспокоїти?

Перше та найголовніше — не приховуйте правду. Не треба вигадувати власних варіантів подій, казкові та вигадані історії. Будьте відвертими, а головне — переконайте дітей у тому, що дорослі зроблять усе, щоб їх убезпечити.

 

• Намагайтеся максимально демонструвати спокій.

• Поясніть кожен крок та ваші плани. Якщо ви прямуєте в бомбосховище або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше.

• Особливу увагу приділіть тому, щоб розповісти, як ви робите все для їхньої безпеки. Дитина повинна розуміти, що вона повністю під вашим захистом. Також варто пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки чи вчителі, без суперечок.

• Відволікайте дитину іграми, жартами, розмальовками, уроками, танцями тощо. Говоріть про побутові речі, звичні для нашого минулого життя. Читайте вголос.

• Практикуйте разом із дітьми квадратне дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання.

• Також психологи радять намагатися якнайбільше обіймати дитину, зайвий раз тримати за руку, гладити по голові та цілувати. Це заспокоює навіть дорослих.

• Як говорити з дітьми про війну? 5 порад для батьків

• Війна увійшла у наше життя… І стільки усього змінилося в ньому. Попри наше бажання захистити дітей від її жахіть – війна є у їхній свідомості. Вони думають про неї, переживають за її хід, бачать її у снах, малюють у малюнках. І вони питають про неї нас дорослих: чому на нас напали? що буде з нами? чи ми можемо померти? коли війна закінчиться? а де ми будемо жити, якщо наш будинок розбомблять? Нам не просто самим з цими запитаннями, не на всі знаємо відповіді, про деякі не хочеться навіть думати… Але водночас є так важливо, щоби наші діти не були наодинці з цими запитаннями  і щоб вони могли, з нашою допомогою, знайти ті відповіді, які допоможуть бачити дорогу, по якій вони зможуть з нашою підтримкою пройти крізь усі ці випробування війни – вийти з них мудрішими та сильнішими.

1. Будьте відкриті до обговорення теми війни.

Навіть якщо ми не знаємо відповідей – дітям важливо знати, що вони можуть з нами говорити на цю тему, говорити чесно і відверто про все, що їх хвилює. Говорити не раз – при потребі піднімати нові питання, чи уточнювати значення того, що вони почули щось у новинах чи в розмові дорослих. Діти хочуть і потребують розуміти життя і те, що в ньому відбувається. Тому з повагою, уважністю та терпеливістю поставмося до їх запитань, даймо дітям відчути нашу готовність разом шукати відповіді. Відчуття того, що ми є з ними, що ми разом у цьому досвіді і разом прокладемо шлях крізь нього.

2. Спробуйте знайти разом з дитиною мудрі відповіді.

Можна відповісти швидко і бігло, можна випалити щось бездумно у злості – та це не буде помічним. Можна читати лекцію – та хто буде її слухати? А можна разом розмірковувати, разом шукати розуміння… Діти потребують ясності і правди. Тому шукаймо разом слова, шукаймо пояснень, які будуть добрими відповідями на усе, що хвилює дитину. Наприклад, про те, як темрява може розростися в душі людини настільки, що вона стає диктатором, і що люди можуть бути дуже різними: і світлими, і сповненими темряви. І що хоч у ворога чисельніша армія, але наша армія відважніша і з нами правда, і з нами усі сили добра – тому ми неминуче переможемо. І що ми не знаємо, коли це завершиться, але ми готові витримати усі випробування, щоби врешті прийти до перемоги… Спільний пошук цих відповідей допомагає дитині вибудувати своє світосприйняття – це допоможе загалом їй у житті зростати у мудрості.

3. Відповідайте не лише на запитання, але й на почуття дитини.

За запитаннями дітей стоять часто їх почуття – це і тривога за майбутнє, і за життя батька, який служить у ЗСУ; і смуток за домом, який полишили; і за бабцею з дідом, які зараз на окупованій території; злість на ворогів та багато інших. Важливо дати дитині відчути, що ви бачите і розділяєте її тривогу, чи смуток: «Ти переживаєш за батька, і я теж. І я теж сумую за бабцею і дідом і за нашим домом…» Коли почуття дитини приймають, розділяють – вона тоді уже не є з ними наодинці і їй стає легше знайти на них належну відповідь: «Давай помолимося за тата і за усіх наших воїнів – будемо сподіватися і чекати їх з війни!»; «Або ж бабці з дідом непросто – давай намалюй їм малюнок – і я сфотографую і перешлю – це буде їм гарна підтримка!»

4. Інколи найкращою відповіддю на запитання є казка, малюнок або дія.

Багато речей діти краще розуміють через казки, через історії. У них вони можуть знайти відображення своїх почуттів, приклади для поведінки, у них вони можуть теж знайти світлі та мудрі думки, вони дадуть їм силу вірити в неминучу перемогу Сил Світла. Тож розповідаймо їм історії та казки – ресурсів зараз багато, але не забуваймо теж і історії з нашого життя, і з історії людства, і казки, які ми часом можемо на ходу для дітей створити… А інколи відповіддю може бути малюнок – просто намалюйте купку загарбників, а тоді багато-багато-багато Сил Світла з усього світу – інколи це промовляє сильніше, ніж будь-які слова. А інколи доброю відповіддю є дія: «Що ж поговорили ми про війну і про перемогу, а тепер пора до уроків, бо ж майбутній Україні будуть потрібні добре освічені діти!»

5. Завжди давайте надію і говоріть про цінності.

Надія – це не псевдооптимізм – що усе буде добре і завтра війна закінчиться. Псевдооптимістичні завірення ведуть до розчарувань і втрати довіри. Дітям важливо розуміти, що є втрати, і є біль, і є, і ще будуть… І що ми не знаємо, коли війна закінчиться. Надія – це про те, що врешті решт Світло завжди переможе темряву. І про те, що попри біль втрат і усі руйнування, ми відбудуємо нашу країну. І будемо пам’ятати і берегти в серцях усіх, хто віддав за неї життя. Будемо жити і любити. Будемо творити наше майбутнє світлим та гарним – і у ньому, як і зараз, ми будемо вільними!

Харчування дітей: безпечне, корисне, поживне

 

Будь-яка матуся прагне нагодувати свого малюка смачною і корисною їжею. Однак не варто забувати про те, що дитяча їжа повинна бути не тільки апетитною, здоровою і приготованою правильно з точки зору збереження корисних речовин, але і безпечною для дитини.

 

 

Зупинимося докладніше на правила безпечного харчування для дітей, більшість з яких сформульовано Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

 

1. Дотримуйтесь чистоти!

 

Всі продукти, з яких ви готуєте дитячу їжу, повинні бути ретельно вимиті, — не тільки руками, але і гарячою водою із застосуванням спеціальної щітки. Тверді овочі, такі як картопля, морква, буряк, необхідно обливати окропом. Чистими повинні бути не тільки продукти, але і кухонне начиння і посуд. Тут особливу увагу слід звернути на чистячі засоби, якими ви миєте посуд: вони не повинні бути токсичними, повинні легко змиватися з посуду.

 

2. Відділяйте сирі продукти від готових!

 

Для кожного типу продуктів (або хоча б для самих загальних груп, таких як риба, овочі-фрукти, м'ясо, хліб) потрібно мати окремі ножі та обробні дошки.

 

3. Проводьте термічну обробку ретельно!

 

Звертайте увагу на терміни приготування різних кулінарних інгредієнтів, адже бажано зберегти баланс між безпечною і корисною їжею, що зберігає більшу частину вітамінів і мінеральних речовин, необхідних малюкам для здорового росту і повноцінного розвитку.

 

4. Зберігайте продукти при безпечнї температурі!

 

Фахівці з дитячого харчування радять готувати дитячу їжу виключно на один раз, щоб не побоюватися, що залишки можуть зіпсуватися до наступного прийому їжі.

 

5. Використовуйте для приготування дитячої їжі тільки свіжі продукти і тільки чисту воду!

 

При покупці продуктів у магазині звертайте увагу на терміни виготовлення і терміни придатності, купуйте овочі, фрукти, м'ясо і рибу тільки в магазинах, відділах і торгових точках, які зарекомендували себе з позиції відповідального ставлення до якості свого товару.

6. Пам'ятайте про правила безпечного харчування для детей!

 

Давайте дитині їжу, відповідну йому за віком і відповідну за розвитком його жувального апарату! Таким чином, ви уникнете ризику, що дитина подавиться великими шматками їжі, або, навпаки, — у нього неправильно сформується прикус, і почнуться проблеми з мовленням.

 

Наступні кілька правил відносяться вже до культури харчування, якої слід навчати дитину з самого раннього віку.

 

7. Купуйте дитині власні столові приналежності!

 

Бажано також готувати дитячу їжу — до його переходу на «дорослий стіл» — в окремому посуді.

 

8. Дотримуйтеся режиму харчування!

 

Їжа, прийнята вчасно і відповідна природним біоритмам, засвоюється набагато краще. Фахівці рекомендують годувати дитину до півтора — двох років приблизно в один і той же час 5 разів на день; а потім перейти на 4-разове харчування (сніданок, обід, полуденок і вечеря).

 

9. Дотримуйтесь гігієни!

 

З самого раннього віку привчить дитину мити руки перед їжею, повільно і ретельно пережовувати їжу, надалі — використовувати столові прилади і серветки. Дитина повинна також пам'ятати, що не можна їсти немиті овочі та фрукти.

Слідуючи описаним вище правилам безпечного харчування для дітей, ви уникнете більшості дитячих проблем зі здоров'ям.

 

10. Якщо ваш малюк ходить до дитячого садка.

 

У роздягальні щоденно вивішується меню. Отож, вранці батьки вже знають, що дитина буде їсти протягом дня. На вечерю вдома слід готувати страви сумісні з тими, що їв малюк напередоні в садочку.

Для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати   приготовлені   у   закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво (промислового виробництва).   З   метою   попередження захворюваності гострими кишковими   інфекціями   та   харчових   отруєнь   дітей   суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані тощо.

Для   збереження апетиту не рекомендується годувати дитину вдома вранці, перед відвідуванням дошкільного навчального закладу. Винятком можуть бути яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50-100 г. Якщо дитина поснідала вдома, її  не будуть примушувати снідати вдруге.

 

---

26 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

 

Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, ніж Голодомор 1932-1933 рр. історія не знає.  Голод був спричинений насильницькою колективізацією, юдиноненависницькою політикою, розкуркулення, відвертим масовим терором проти селян України. У людей забрали всі запаси їжі – сухарі, сало, картоплю, квасолю… Забрали все, чим можна було прогодувати сім’ю. Селяни були доведені до відчаю, їли коней, жаб, котів, собак, щурів, кропиву.  Ті, хто вижив, підірвали своє фізичне і психічне здоров’я. В їхні душі назавжди закрався страх голоду.
Вмирали цілі села й родини і не було кому пом’янути, помолитися за невинні душі, замучені голодом. Спільні ями на сільських цвинтарях, у садках, городах біля хати, в ярах і лісах стали місцем вічного спочинку для мільйонів селян.

Пішла з життя надія нації, її майбутнє. Пішли ті, хто мав би донести до майбутніх поколінь гени розуму, здоров’я, гени людяності і талантів. Обірвався живий ланцюг поколінь. Нашому народу було завдано жорстокого удару. Пішли з життя квіти нації — діти. Уявіть собі горе батьків, які не можуть нагодувати своїх дітей. Немовляткам не було молока, вони кричали, не вгаваючи, а потім… затихали, затихали навіки.

Чи може материнське серце витримати голодний плач і крик дитячий? Адже найдорожче для кожної матері – це її діти. Наші серця не можуть осягнути до кінця всі страждання, муки й скорботи, через які пройшли люди в ті голодні роки.  Ми ніколи не повинні забути тих чорних, трагічних і болючих сторінок історії нашої країни. Тільки народ, який пам’ятає своє минуле, має право називатися великим народом.

Історія України написана кров’ю і потом. Тож пом’янімо у ці дні мовчанням великомучеників – мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації Голодомору.

Запалімо свічку пам’яті 26 листопада. І доки б’ється серце українця, нехай вона горить у ньому пам’яттю про тих, хто загинув голодною смертю 

---

 

 

ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ

Головного управління ДСНС у Дніпропетровській

області до жителів Дніпропетровщини щодо заходів безпеки на водних об’єктах

 

 

На весняно-літній купальний сезон (з травня по вересень) припадає більшість нещасних випадків на воді (до 74% від їх загальної кількості). Головними обставинами трагедій було купання у невідомих та необладнаних для цього місцях, перебуванням відпочивальників чи рибалок у нетверезому стані, діти гинули переважно через відсутність нагляду з боку дорослих, влаштовуючи небезпечні ігри на воді.

Як уникнути подібних нещасть? Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості випадків тонуть люди, що добре вміють плавати і самовпевнено запливають далеко від берега. Там вони можуть потрапити у потік холодної води, коли починає зводити ноги і хапає корч. У цій ситуації головне – не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягти на себе ступню за великий палець.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є правильний вибір і обладнання місць для купання; навчання дорослих та дітей плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

Відпочинок на воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.

Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води зі швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах. Купаючись на «дикому» пляжі чи у незнайомому місці, не пірнайте з берега, гірки, дерева. У воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби. Особливо слідкуйте за дітьми - їхня поведінка у воді не передбачувана. До плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів. Утримуйтеся від далеких запливів, бо переохолодження – головна причина трагічних випадків.

На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кіс, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти. Гірські ріки мають стрімку течію, що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при падінні. Можна і впасти на мокрому та слизькому камені, коли тільки входиш у воду.

На морі треба завжди зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду. Не намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо можна впасти – вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки! Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

Якщо під час прогулянки човном ваш плавзасіб перевернувся, головне - не розгубитися, човен ще певний час тримається на воді, отже, треба зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за нього, намагаючись штовхати до берега. Потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинувся, в жодному разі не можна заплющувати очі. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє, підтримувати його на плаву. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, а потім іншого, допомогти вплав одночасно кільком людям неможливо. Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він мусить уміти керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

Дотримуйтесь цих нескладних правил – і будете у безпеці!

 

 

 

 

 

 

Загальні рекомендації громадянам щодо дій в екстремальних ситуаціях

 

Кожна людина повинна чітко уявляти свою поведінку при виявленні можливих вибухових пристроїв, виникнення артобстрілів, під час евакуації та бути психологічно готовою до самозахисту і адекватної поведінки під час масових заворушень та дій правоохоронних органів щодо їх припинення.

 

Якщо, перебуваючи у громадському транспорті, адміністративній будівлі чи місцях масового перебування людей Ви помітили предмет, що викликає підозру, негайно телефонуйте за номером 101 або 102.

 

До прибуття спецслужб не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет; зафіксуйте час виявлення предмету; намагайтесь зробити все можливе, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки; обов'язково дочекайтеся прибуття фахівців!

 

                                        Дніпропетровське міське управління Головного  управління ДСНС України

у Дніпропетровській області

 

 

 

 

ООН оголосила 2014 рік Міжнародним роком сім'ї

Організація об’єднаних націй проголосила 2014 рік «Міжнародним роком сім’ї». Цей рік стане ювілейний 20-м — саме стільки років минуло з моменту оголошення першого «Року сім’ї». У центрі обговорення в «Рік родини» — політика, що проводиться відносно сімей з метою їх підтримки, йдеться на офіційному сайті ООН.
Серед основних проблемних питань на порядок денний будуть винесені боротьба з бідністю сімей, соціальна нерівність, можливість підтримки балансу між сім’єю та роботою, а також робота в напрямку забезпечення підтримки в період соціальної інтеграції та розвиток почуття солідарності щодо різних поколінь на рівні сім’ї і всього суспільства.
Двадцята річниця Міжнародного року сім’ї дає можливість знову звернути увагу на роль сім’ї у процесі розвитку людства; підвести підсумки останніх тенденцій в області розвитку сімейної політики; обмінятися передовим досвідом у реалізації сімейної політики; провести огляд актуальних проблем, з якими стикаються сім’ї по всьому світу і рекомендувати рішення.
Підготовка до ювілейного Року сім’ї буде включати в себе:
— Міжнародні та регіональні наради груп експертів з питань сім’ї.
— Науково-дослідну діяльність, включаючи довідкові документи.
— Обмін передовим досвідом у сімейній політиці. — Пам’ятні події Міжнародного дня сім’ї двадцятирічного періоду.
— Додаткові заходи Комісії соціального розвитку. — Ініціативи урядів, громадянського суспільства, академічних груп та ініціативи приватного сектора на національному рівні. Висновки та Рекомендації від цих Видів діяльності будуть використовуватися для керівництва у подальших діях та розробці ефективної сімейної політики, моніторингу та реалізації.
Висновки та Рекомендації від цих видів діяльності будуть використовуватися для керівництва у подальших діях та розробці ефективної сімейної політики, моніторингу та реалізації.